Учасники

Автори / Фестиваль Шешори / Етнофестиваль «Шешори» провели на пасовищі. Цього року було менше музики

«До нашого села десь сто чоловік приїхало. Не знали, що фестиваль перенесли», — каже 35-річна Наталія Максимчук із села Шешори Івано-Франківської області.

Жінка приїхала на Вінниччину в село Воробіївка Немирівського району. Адже цього року саме сюди перенесли фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори». Цього разу його назвали «Шешори — Подільські».

- У нас будують горнолижний курорт, — веде далі Наталя. — Для шешорян це вигідніше — бо постійно, а не раз на рік.

Жителі Воробіївки готувалися до фестивалю три місяці. На пасовищі, де він проходив, встановили ліхтарі та пластмасові сміттєві баки. Побудували лавочки, альтанки, паркани та туалети. Із Вінниці до Воробіївки ходили щопівгодини маршрутки. Квитки коштували 15 грн.

- Забагато ментів та охорони, — зауважує 46-річний хіпі зі Львівщини Ян Ляшкевич. — Цей шабаш повинен лишатися шабашем.

Щодня Ян вишиває по одному метелику. Каже, це його хобі та сенс життя.

- За день продав лише дві вишивки, і то купили польки, — зізнається чоловік.

Ян іще робить кольорові косички із ниток, які хіпі вплітають у волосся. Їх називає расточками. — За якусь дурну расточку люди 20 гривень дають, — сердиться він. — А за метеликів тридцятку жаліють!

У Воробіївці 200 жителів. За кімнату приїжджі віддавали до 25 грн із людини. Господарі селили людей неохоче. Боялися, що обкрадуть. Мешканців обирали за зовнішністю. Люди селилися в наметовому містечку на березі Південного Бугу. Місце в наметі коштувало 10 грн. На цьогорічних «Шешорах» було менше музики, ніж у минулі роки. Грати починали з сьомої вечора, а не як у Шешорах, із третьої. Ліворуч від сцени на дерев’яному столику купа, як на секонді, вишиванок. Поряд на траві гончарі, теслярі, художники. Продавали українські книжки з історії. Все це можна було оглянути за півгодини.

Багато було наметів із їжею та випивкою. Там лунав шансон, Сердючка й Могилевська.

Ціни вищі, ніж у Києві. Кавуни продавали по 2 грн за кілограм, за один персик просили 3 грн. Обід із каші, риби та соленого огірка коштував 15 грн. Велика порція юшки — від 3 грн.

Музичну програму відкрили кияни під японські барабани «Тайко Драммерс».

Продовжили вінничани з «Очеретяного Кота». Щодня після концертів за наметовим містечком виступали актори з київського театру «Дах». Останнього дня вперше на «Шешорах» виступав швейцарський гурт «Hedningarna». Завершила фестиваль група «Перкалаба». Найбільше глядачам подобалися танцювальні мотиви.

За три дні фестиваль відвідали близько десяти тисяч гостей із України та Європи. У наметовому містечку, яке простяглося майже на півтора кілометри, найбільше було вінничан.

Скінхеди зі Львова жили біля лісу. Свої намети обгородили стрічкою «Немирів».

- Ми спокійні, нікого не чіпаємо, — пояснює 30-річний Сергій Малінка. У чоловіка багато наколок.

Незважаючи на те, що люди поводилися спокійно, на фестивалі було понад 200 міліціонерів із Вінницької області.

На другий день фесту на порогах Південного Бугу затонув 33-річний Василь Столярчук із Муровано-Куриловецького району. Чоловік приїхав до Воробіївки з другом власними «жигулями». Стрибнув у воду і вдарився головою об камінь. Минулого року на фестивалі розбилася дівчина з Криму. Вона упала зі скелі.

Аріна Кантоністова, «Газета по-українськи»

Додав Art-Vertep 17 липня 2007

Про автора

Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту